Мистецький центр Локація
Існує така теорія, що люди, які живуть біля великої води, мають більший потенціал до змін та більше внутрішньої свободи… Хочеться в це вірити.
Солоний вітер несподівано вривається своїм свіжим диханням у вікно, разом із міським гомоном, криками чайок – так море нагадує про себе. І от ти сидиш на березі, вдивляєшся в горизонт, на кораблі на рейді, на хмари, на хвилі, що шліфують пісок. Який безкрайній і вічний світ там, за цією округлою лінією між морем і небом! І які маленькі та швидкоплинні діла людські.) І як запам’ятати все побачене-прекрасне?
Ідея для одеської серії батиків з'явилась після багатьох короткочасних візитів до міста-біля-моря.
Прогулянки містом – швидкі начерки та телефонофото. Будинки та вулиці, дворики, вікна, балкони… Однак тут справа не тільки в архітектурі. Одеський колорит?
І захотілося перенести ці враження на тканину, на бавовну, з якої шурхотять над головою гірлянди випраної білизни в одеських дворах. На шовк – як сонечко запікає на пляжі лінивих курортників і вони блищать і чорніють, а море тихенько шепоче якусь одвічну історію…
Люблю Одесу, і запрошую на екскурсію – яким я побачила це місто.)
